Сьогодні в цьому будинку знаходиться обласна бібліотека імені Володимира Галактіоновича Короленка, але на початку 20 століття найбільш модернову споруду міста зводили для Дворянського та селянського поземельного банку. Такі банки займалися кредитуванням селян під заставу земельних наділів.
На початку 20 століття в архітектурі модним був модерн з національними елементами. Разом з архітекторами над будинками працювали художники, скульптори. Звідти й такі поетичні фасади. Приміщення банку спорудили та оздобили усього за два роки.
На що звернути увагу в будівлі? Над двоповерховою кам’яною будовою підноситься триярусна вежа. Такий верх, нагадує середньовічні європейські замки. На цокольному поверсі – гранітні плити з різнобарвною майолікою на фасадах, тобто керамічною плиткою з кольоровою основою та яскравим малюнком. Частина сходів всередині приміщення виконана зі справжнісінького природного мармуру.
Призначення будинку змінювалося: історичний музей, обком партії більшовиків, штаб угорської військової частини в роки окупації, знову обком й останні 46 років – бібліотека.
Споруда змінювалася, але її початковий вигляд збережений максимально: відсутність пишного декору й зовнішня монументальність. У місті Пенза можна знайти архітектурного близнюка споруди, яка теж від початку була банком, а нині є картинною галереєю.
Будівництво споруди Земельного банку тривало з 1910 до 1913 рр. Авторами проєкту були архітектор Олександр Іванович фон Гоген та інженер Данило Афанасьєв. Споруда банку двоповерхова з підвальними приміщеннями. Над входом встановлена триярусна башта з наметовим дахом із заломом. Вишуканості споруді надають шестигранні вікна та трикутний балкон на другому поверсі.
З 1925 до 1932 рр., у приміщенні банку розташовувався Чернігівський історичний музей, а з 1932 до 1974 рр. – Чернігівський обком КП(б)У. У 1974 р. споруду було передано обласній бібліотеці імені В. Г. Короленка.