Чернігівський колегіум є одним із найстаріших середніх навчальних закладів в Україні.
Його заснували 1700 року. Він був побудований на залишках давньої частини міста, як і Києво-Могилянська академія. Тоді його називали чернігівським Олімпом, чернігівськими Афінами, вертоградом Паллади. Засновники колегіуму – церковні діячі Іоанн (Максимович) та Лазар (Баранович). Іван Мазепа підтримав колегіум коштами: на його розбудову він дав близько 10 тисяч злотих.
Структура будівлі формувалася понад 200 років. Найдавнішими частинами колегіуму є підвал і два нижні поверхи західної частини, де знаходяться келії, збудовані ще в часи польського правління, коли тут був монастир домініканців. Над західною частиною знаходяться дзвіниці висотою приблизно 40 метрів.
Відомий дослідник Опанас Шафонський записав легенду, що коли у 1701 році копали фундамент дзвіниці, то знайшли срібного ідола. У дохристиянські часи тут могло бути язичницьке капище. Гетьман Іван Мазепа наказав переплавити ідола й виготовити з нього срібні царські врата для іконостаса Борисоглібського собору. Ці врата нині представлені в експозиції Борисоглібського музею.
У дзвіниці знаходилося кілька дзвонів разом із таким собі «Борисом» – дзвоном, який важив майже 600 пудів і був найбільшим з усіх чернігівських дзвонів. Його відлили у 1772 році. Існує легенда, що звучання дзвону сподобалося князю Потьомкіну і він наказав дзвін зняти й забрати до Катеринослава. Скоро Потьомкін помирає, і дзвін повертають до Чернігова. Але в радянські часи його скинули з дзвіниці й він розколовся.
Є згадки, що ХХ ст. будинок Чернігівського колегіуму використовувався під житло. Підвали були переобладнані під бомбосховище. З 1941 року будинок знаходився у розпорядженні Міністерства протиповітряної оборони, тут були його склади.
Нині у споруді колегіуму – адміністрація Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», фондосховища, реставраційна майстерня, постійна експозиція іконопису XVII–XX століть, проводять лекції про Чернігів та його історію.
Можна прийти сюди на екскурсію, походити колегіумом, зауважити, якими маленькими є дверцята та різні проходи в цій будові, що декому потрібно нахиляти голову, аби пройти.