Курган Гульбище, один з трьох найбільших курганів Чернігова, що збереглися до нашого часу. Висота його насипу складає 8,5 м, а діаметр 22 м, Досліджений курган був у 1872 р.  археологом Дмитром Самоквасовим.

Однією з перших значних знахідок був шолом, виявлений в окислій металевій масі на глибині 8 метрів. Він являв собою металеву шапкоподібну основу із мідним верхів’ям, а також мідною напівокруглою бляхою спереду. Інші фрагменти залізної маси виявились залишками кольчуги, поєднаними в єдине ціле під дією вогню й подальших процесів окислення.

На місці розкопок були виявлені також поховання чоловіка, жінки та коня. Один із скелетів скоріш за все належав дружиннику. Також були знайдені різноманітні предмети, супутні язичницькому поховальному обряду кремації (жертовна посудина із баранячими кістками, хутром і т.п. зі слідами спалення до покладання в могилу), та побутові предмети (саманидський диргем, кресало, точило, гребінець, ніж, молоток, цвяхи, залишки дерев’яних відер та бронзового глека). Серед коштовностей було знайдено намиста, скляні зливки, золоті й срібні ґудзики, масивні бронзові підвіски, бронзове кільце та срібні поясні пряжки.

Серед різного військового спорядження найбільш вражаючою знахідкою був надзвичайно великий меч – найбільший із знайдених давньоруських мечів. Його загальна довжина з ручкою — 126 см (за розрахунками), клинок шириною 6,5 см мав довжину 105 см, а масивну ручку прикрашали срібні насічки і три ряди каменів. Для вільного володіння таким мечем воїн повинен був мати зріст не менше 2 м. Деякі історики припускають, що тут був похований билинний Ілля Муромець, оскільки у багатьох билинах ім’я цього богатиря неодноразово згадується у зв’язку з тими або іншими подіями в Чернігові або біля нього.

Досліджуючи курган Дмитро Самоквасов зазначив, що назва кургану є народною. Місцевий житель пояснив дослідникам, що за 20 років до розкопок на верхівці кургану монахи Троїцького монастиря вибрали землю і облаштували там земляні лави. Ще раніше верхівка була обкладена цеглою, аби тут зручно було «прогулюватися».

Знахідки розкопок з кургану Гульбище зберігаються в Державному історичному музеї у Москві.

Курган Гульбище, один із трьох найбільших курганів Чернігова, що збереглися до нашого часу. Висота його насипу складала 8,5 м., а діаметр 22 м. Досліджений курган був у 1872 р. археологом Дмитром Самоквасовим. Під час археологічних розкопок були виявлені поховання чоловіка, жінки та коня. Також знайдені різноманітні предмети, супутні язичницькому поховальному обряду, серед них: побутові речі, коштовності, золоті та срібні ґудзики, бронзові підвіски та срібні поясні пряжки. Однак, найбільш цінними були знахідки зброї – меч, шолом, кольчуга, наконечник списа, бронзове окуття щита та кінську збрую.

 

У 1872 році археолог Дмитро Самоквасов з експедицією розкопав другий за своєю величиною курган – Безіменний, який розташовано поряд із курганом Гульбище на відстані близько 15 метрів. Висота кургану – 5 метрів (первісно – 7м), діаметр – 21 м. У власних дослідженнях Д. Самоквасов зазначив, що на той час курган опоясував рів шириною до 5 м та глибиною до 2 м. Цей рів мав чотири перемички для кращого підступу до кургану. Знахідки у кургані розташовувалися на глибині підніжжя, де було виявлено велике кострище.

У кургані археологи виявили сокири, серпи, ножі, вудила, залізні обручі від дерев’яних відер та залишки одягу. Цікавою знахідкою є обережно складені згнилі від часу відрізи грубої тканини. За язичницькими віруваннями вважалося, що подібні речі необхідні в потойбічному житті. Знахідки з цього кургану мали гірший стан ніж знайдене у Гульбищі. Деякі з них були повністю зіпсовані.

На думку відомого археолога Бориса Рибакова, курган Безіменний слід датувати першою половиною X ст. Знахідки розкопок зберігаються в Державному історичному музеї у Москві.

У тому ж році Дмитро Самоквасов розкопав і другий за своєю величиною курган – Безіменний, який розташовано поряд із курганом Гульбище. Висота цього кургану – 7 м., діаметр – 21 м. Дослідник зазначив, що на той час курган опоясував рів шириною до 5 м та глибиною до 2 м. Знахідки у кургані розташовувалися на глибині підніжжя, де серед великого кострища виявили: сокири, серпи, ножі, вудила, залізні обручі від дерев'яних відер, а також, залишки одягу.