МСТИСЛАВ

ВОЛОДИМИРОВИЧ

ХОРОБРИЙ

Рік народження майбутнього Чернігівського князя Мстислава залишається невідомим, дослідники вважають, що сталося це близько 983 р. Відомо, що він був одним зі старших синів Володимира Великого. Про його дитячі роки також не збереглося відомостей. Вірогідно, ще підлітком Великий князь Київський Володимир наділив його невеликим, але дуже важливим князівським престолом в далекій Тмутаракані (сучасний Керченський півострів та частина Криму). Мстислав з підліткового віку загартовувався як воїн, полководець та державний діяч. Вже на початку 1020-х рр. він розширює межі свого Тмутараканського князівства здійснивши похід на касогів (предків сучасних осетин), що проживали на півночі від Кавказу. В результаті перемоги над їхнім вождем Редедею, Мстислав оволодів великими територіями. Також на знак цієї перемоги він збудував церву Пресвятої Богородиці в Тмутаракані.

У 1024 р. Мстислав вирішив виступити в похід на Київ на свого брата Ярослава Володимировича. В цей час Ярослава не було в Києві, а кияни не відчинили Мстиславу міську браму. Князь не став штурмувати Київ, а пішов до сусіднього Чернігова, де його прийняли як князя. В цей же час Ярослав зібрав дружину з варягів-вікінгів на півночі Русі й вирушив у похід на Мстислава. Зустрілися дві дружини під містечком Листвен наприкінці літа 1024 р. Як описує літопис: «...Була  пітьма, і грім, і блискавки, і дощ. І сказав Мстислав дружині: «Підемо на них!» І зустрілися варяги лоб в лоб із сіверянами. І трудилися варяги, рубаючи сіверян. А потім вступив у бій Мстислав зі своєю дружиною і став сікти варягів. І була сильною і страшною та січ: у світлі блискавок виблискувала зброя».

Утім, Мстислав після цієї перемоги не став займати батьківський престол в Києві, а залишився князем в Чернігові, віддавши Київ по старшинству Ярославу. Брати розділили Русь по Дніпру: лівий берег Мстиславу, правий – Ярославу.

Будучи чернігівським князем Мстислав розпочав розбудову своєї столиці. Він перебудував та розширив укріплення міста. Окрім політичної столиці, князь хотів зробити з Чернігова і столицю духовну, для цього близько 1030 р. він розпочав будівництво величного Спаського собору. На жаль, добудувати собор Мстислав не встиг. У 1036 р. він захворів на полюванні та помер, не залишивши нащадків (його єдиний син Євстафій помер за 3 роки до смерті батька). Однак діяльність Мстислава не була зупинена його смертю. Чернігів став другим після Києва за старшинством містом Русі і залишався таким протягом декількох століть.