Цей пам’ятник буквально ніяк не встоїть на місці.
Але спочатку варто знати, що один з його скульпторів – Іван Кавалерізде (Ярослав Мудрий на Золотих воротах, княгиня Ольга в Києві). Головним архітектором став тоді молодий чернігівський архітектор Карнабіда, проекти обирали анонімно.
Кавалерідзе мав задум поставити поруч з Богданом Хмельницьким і його чернігівських товаришів – Степана Подобайла та Мартина Небабу. Але це було надто дорого. Карнабіда прохав поставити хоч би паркові вази, проте грошей не вистачило навіть на них. І на мозаїчний майданчик, який хотів Кавалерідзе – теж.
Відкриття пам’ятника присвятили 300-літньому ювілею возз’єднання України з Росією.
У часи незалежності почалася суперечка, у який бік, за задумом автора, мав дивитися Хмельницький, і чи не варто розвернути його поглядом у бік П’ятницької церкви. Карнабіда згадував, що тоді міськком хотів, щоб гетьман дивився на спроектований будинок міськкому партії.
Існує оповідка, що в час, коли зводили пам’ятник, архітектор Барановський саме відновлював П’ятницьку церкву. У чоловіка запитали, у який бік краще повернути Хмельницького. Барановський порадив поставити Хмельницького на коліщатка й розвертати, коли треба.
У 2011 році до міськради зверталися з прохання розвернути пам’ятник у бік центру міста, бо таким був задум Карнабіди, але звідти прийшло пояснення, що розташування пам’ятника відповідає ідеї авторів: Хмельницький дивиться у бік Росії, що й символізує об’єднання з нею.
Усе ж 2017 року, після реставрації пам’ятника, його розвернули фасадом до центру Чернігова.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому відкрито у 1956 р. Скульптурна композиція була виконана у співпраці скульпторів Івана Кавалерідзе та Галини Петрашевич, архітектора Андрія Карнабіда та художника Сергія Соломахи. У 2017 р. скульптурна композиція була відреставрована.