Михайло Коцюбинський народився 17 вересня 1864 р. у Вінниці у родині чиновника. Навчався в Барській початковій школі, Шаргородському духовному училищі. У 1885 р. увійшов до підпільної «Молодої громади», за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 рр. він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. Почав друкуватися в 1890 р. – львівській дитячій журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».
У 1897 р. переїхав до Чернігова. Спочатку займав посаду діловода при земській управі, тимчасово завідував столом народної освіти та редагував «Земский збірник Чернигівської губернії». У вересні 1900 влаштувався до міського статистичного бюро, де працював до 1911 р. У Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною – вірним другом та помічником. Тут виросли його діти – Юрій, Оксана, Ірина, Роман. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Щотижня у будинку письменника збиралась літературна молодь міста. Сюди приходили такі відомі у майбутньому письменники і поети, як Василь Блакитний, Микола Вороний, Павло Тичина. У Чернігові створив свою безсмертну повість «Фата Моргана» про трагічні, криваві події в селі Вихвостові, очевидцем яких він був. У Чернігові, у своїй оселі письменник написав кращі свої твори: “Відьма” (1898), “В путах шайтана” (1899), “По-людському” (1900), “Дорогою ціною”, “Лялечка” (обидва – 1901), “На камені”, “Цвіт яблуні” (обидва 1902), “З глибини” (1903-04), “Сміх”, “Він іде” (обидва-1906), “Intermezzo” (1908), “Тіні забутих предків” (1911) та ін.
Твори Коцюбинського ще за його життя були широко відомі як на Україні, так і за її межами. Вони неодноразово видавалися українською й російською мовами. За кордоном його твори друкувалися польською, чеською, молдавською, шведською, німецькою, французькою та іншими мовами.
25 квітня 1913 р. письменник помер. Поховано Коцюбинського в Чернігові на Болдиній горі, його улюбленому місці відпочинку.
