Вид на Красний міст №1 (Красний міст)

Вид з південно-західного боку в напрямку Красного мосту через річку Стрижень від центру Чернігова в напрямку “Застриження” вздовж початку від річки Стрижень Московської вулиці (тепер вид з південно-західного боку в напрямку Красного мосту через річку Стрижень від центру Чернігова в напрямку “Застриження” вздовж ділянки вулиці Шевченка, яка перетинає річку Стрижень). Красний міст розташований саме там, де річку Стрижень колись перетинав стародавній шлях, що вів з Чернігова у північно-східні райони Київської Русі, а Московська вулиця колись була прокладена саме за маршрутом цього шляху. Історія Чернігова тісно пов’язана з річкою Стрижень, яка упродовж багатьох віків надавала місту якісну питну воду та була природною перешкодою для його ворогів. Довгий час Стрижень був природним кордоном Чернігова, але після того, як місто достатньо зросло, міська забудова з’явилась і на лівому березі Стрижня, а Стрижень став суттєвою перешкодою для його мешканців. Конче потрібен став міст, який дав би змогу перетинати Стрижень не лише пішки, а і на возах чи кінних екіпажах, та головне переправляти через нього різноманітний вантаж. Від XVII ст. на Стрижні існували ставки, створені задля обслуговування млинів, що розташовувались на відповідних греблях. Одна з них – Гнойова гребля мала на собі міст, який сполучав Стовповий Глухівський шлях з Черніговом. Вірогідно, він з’явився у 1660-ті рр., бо він позначений на «Абрисі чернігівському» 1706 р. — найстарішому відомому плані міста. Весною 1773 р. великий паводок розмив греблю та зруйнував міст. У 1783 р. через Стрижень було зведено новий дерев’яний міст на палях. Вірогідно, саме його згадує Опанас Филимонович Шафонський у 1786 р. під назвою “Красний” – це перша зафіксована згадка про назву мосту. На той час це був єдиний міст через річку Стрижень у Чернігові. Напевне тому, за зручність та ошатність його було названо Красним (красивим). Протяжність мосту склала 50 сажнів (близько 100 метрів). Після появи земських установ цей міст знаходився у розпорядженні Чернігівського повітового земства. Красний міст багато разів ремонтували та неодноразово перебудовували, але він все одно зоставався суцільно дерев’яним  і 1885 р. він був знову знесений повінню. У стислі терміни Красний міст було відбудовано таким чином, щоб навіть найбільша повінь не перешкоджала руху по ньому. Проте нова висота мосту виявилась незручною для проїзду, тому 1900 р. було проведено роботи з його пониження на півтора аршина (трохи більше 1 метра), на що було витрачено 500 рублів з міської казни. Красний міст – важлива транспортна артерія, тому на ньому встановлено спеціальний поліцейський пост. На цьому зображенні ми бачимо не лише дерев’яний Красний міст, а і забудову “Застриження” – двоповерховий цегляний будинок з лівого боку Московської вулиці та багато дерев’яних одноповерхових будинків з іі правого боку. Вся ця забудова проглядається крізь розлогі дерева обабіч вулиці. З обох боків Московської вулиці встановлені електричні стовпи з великою кількістю дротів, які через Красний міст ідуть далі вздовж вулиці. За Красний мостом з правого боку встановлено стовп з ліхтарем зовнішнього електричного освітлення, а з лівого – стовп з гасовим ліхтарем. На це зображення потрапили кінний екіпаж та кінний віз з візником на Московської вулиці, випадкові перехожі та особи, які спеціально позують фотографу на Красному мосту.      

Архівна фотографія зроблена близько 1910 р. фотографом Володимиром Юхимовичем Гольдфайном. Репродукована з поштової фотолистівки, яка представляє собою оригінальний фотовідбиток на фотопапері, на якому з оборотної сторони нанесена розмітка для написання поштової адреси та тексту листа, власного видавництва Володимира Юхимовича Гольдфайна. Сучасна фотографія зроблена 22 квітня 2019 р.  Фотограф К.І.Ягодовський.

Вид з південно-західного боку в напрямку Красного мосту через річку Стрижень від центру Чернігова в напрямку “Застриження” вздовж початку від річки Стрижень Московської вулиці (тепер вид з південно-західного боку в напрямку Красного мосту через річку Стрижень від центру Чернігова в напрямку “Застриження” вздовж ділянки вулиці Шевченка, яка перетинає річку Стрижень). Красний міст розташований саме там, де річку Стрижень колись перетинав стародавній шлях, що вів з Чернігова у північно-східні райони Київської Русі, а Московська вулиця колись була прокладена саме за маршрутом цього шляху. Історія Чернігова тісно пов’язана з річкою Стрижень, яка упродовж багатьох віків надавала місту якісну питну воду та була природною перешкодою для його ворогів. Довгий час Стрижень був природним кордоном Чернігова, але після того, як місто достатньо зросло, міська забудова з’явилась і на лівому березі Стрижня, а Стрижень став суттєвою перешкодою для його мешканців. Конче потрібен став міст, який дав би змогу перетинати Стрижень не лише пішки, а і на возах чи кінних екіпажах, та головне переправляти через нього різноманітний вантаж. Від XVII ст. на Стрижні існували ставки, створені задля обслуговування млинів, що розташовувались на відповідних греблях. Одна з них – Гнойова гребля мала на собі міст, який сполучав Стовповий Глухівський шлях з Черніговом. Вірогідно, він з’явився у 1660-ті рр., бо він позначений на «Абрисі чернігівському» 1706 р. — найстарішому відомому плані міста. Весною 1773 р. великий паводок розмив греблю та зруйнував міст. У 1783 р. через Стрижень було зведено новий дерев’яний міст на палях. Вірогідно, саме його згадує Опанас Филимонович Шафонський у 1786 р. під назвою “Красний” – це перша зафіксована згадка про назву мосту. На той час це був єдиний міст через річку Стрижень у Чернігові. Напевне тому, за зручність та ошатність його було названо Красним (красивим). Протяжність мосту склала 50 сажнів (близько 100 метрів). Після появи земських установ цей міст знаходився у розпорядженні Чернігівського повітового земства. Красний міст багато разів ремонтували та неодноразово перебудовували, але він все одно зоставався суцільно дерев’яним  і 1885 р. він був знову знесений повінню. У стислі терміни Красний міст було відбудовано таким чином, щоб навіть найбільша повінь не перешкоджала руху по ньому. Проте нова висота мосту виявилась незручною для проїзду, тому 1900 р. було проведено роботи з його пониження на півтора аршина (трохи більше 1 метра), на що було витрачено 500 рублів з міської казни. Красний міст – важлива транспортна артерія, тому на ньому встановлено спеціальний поліцейський пост. На цьому зображенні ми бачимо не лише дерев’яний Красний міст, а і забудову “Застриження” – двоповерховий цегляний будинок з лівого боку Московської вулиці та багато дерев’яних одноповерхових будинків з іі правого боку. Вся ця забудова проглядається крізь розлогі дерева обабіч вулиці. З обох боків Московської вулиці встановлені електричні стовпи з великою кількістю дротів, які через Красний міст ідуть далі вздовж вулиці. За Красний мостом з правого боку встановлено стовп з ліхтарем зовнішнього електричного освітлення, а з лівого – стовп з гасовим ліхтарем. На це зображення потрапили кінний екіпаж та кінний віз з візником на Московської вулиці, випадкові перехожі та особи, які спеціально позують фотографу на Красному мосту.      

Фотографія зроблена близько 1910 р. фотографом Володимиром Юхимовичем Гольдфайном. Репродукована з поштової фотолистівки, яка представляє собою оригінальний фотовідбиток на фотопапері, на якому з оборотної сторони нанесена розмітка для написання поштової адреси та тексту листа, власного видавництва Володимира Юхимовича Гольдфайна.

Вид з південно-західного боку в напрямку Красного мосту через річку Стрижень від центру Чернігова в напрямку “Застриження” вздовж ділянки вулиці Шевченка, яка перетинає річку Стрижень. Красний міст розташований саме там, де річку Стрижень колись перетинав стародавній шлях, що вів з Чернігова у північно-східні райони Київської Русі і колись він був Єдиним у Чернігові мостом через Стрижень. Історія Чернігова тісно пов’язана з річкою Стрижень, яка упродовж багатьох віків надавала місту якісну питну воду та була природною перешкодою для його ворогів. Довгий час Стрижень був природним кордоном Чернігова, але після того, як місто достатньо зросло, міська забудова з’явилась і на лівому березі Стрижня, а Стрижень став суттєвою перешкодою для його мешканців. Конче потрібен став міст, який дав би змогу перетинати Стрижень не лише пішки, а і на возах чи кінних екіпажах, та головне переправляти через нього різноманітний вантаж. У 1783 р. через Стрижень було зведено дерев’яний міст на палях. Вірогідно, саме його згадує Опанас Филимонович Шафонський у 1786 р. під назвою “Красний” – це перша зафіксована згадка про назву мосту. На той час це був єдиний міст через річку Стрижень у Чернігові. Напевне тому, за зручність та ошатність його було названо Красним (красивим). Протяжність мосту склала 50 сажнів (близько 100 метрів). Красний міст багато разів ремонтували та неодноразово перебудовували, але він все одно зоставався суцільно дерев’яним  і 1885 р. він був в черговий раз знесений повінню. У стислі терміни Красний міст було відбудовано таким чином, щоб навіть найбільша повінь не перешкоджала руху по ньому. Проте нова висота мосту виявилась незручною для проїзду, тому 1900 р. було проведено роботи з його пониження на півтора аршина (трохи більше 1 метра), на що було витрачено 500 рублів з міської казни. Навесні 1911 р. черговий паводок знову зруйнував Красний міст. Тимчасово основний рух між територіями міста й “Застриження” прийняв на себе новозведений на Богуславській вулиці (тепер вулиця Гетьмана Полуботка) біля колишньої духовної семінарії та церкви святих Михайла та Федора за теперішньою адресою вул. Гетьмана Полуботка, 40 сусідній Семінарський міст. Нарешті 1914 року старі конструкції Красного мосту розібрали та впродовж 1914 – 1916 рр. було збудовано новий міст на залізобетонних палях, який складався з трьох залізобетонних прогонів із чавунними парапетами обабіч хідників. Під час Другої світової війни Красний міст отримав ушкодження, але незважаючи на це саме по цьому бетонному мосту у вересні 1943 р. у центр Чернігова увійшли частини Червоної Армії, які визволили Чернігів від німецько-фашистських загарбників. У такому вигляді Красний міст проіснував майже півстоліття до 1964 р., коли у зв’язку з відкриттям тролейбусного руху в Чернігові міст було реконструйовано і розширено. За проектом архітектора Віктора Матвійовича Устінова з обох боків мосту забили бетонні палі та добудували тротуари, а старий Красний міст став проїжджою частиною сучасного Красного мосту. Тепер Красний міст пофарбований у червоний колір, має опорядження з полірованого червоного граніту (частково розкрадене), ліхтарі, стилізовані під старовину та червону підсвітку у темну пору доби. На цьому зображенні ми бачимо не лише Красний міст, а і забудову “Застриження” – п’ятиповерхові будинки з обох боків вулиці Шевченка. Ми можемо бачити, що Красний міст – важлива транспортна артерія Чернігова, якою здійснюється значний транспортний рух приватного та комунального транспорту включно з тролейбусами.

Фотографія зроблена 22 квітня 2019 р.  Фотограф К.І.Ягодовський.