Вид на П’ятницьку церкву та торгові ряди №1 (П’ятницька церква)

Вид на П’ятницьку церкву, торгові ряди та торгівлю біля неї з південно західного боку з боку тогочасних торгових рядів на Красній площі, побудованих на початку XIX з галереями з парними колонами (тепер вид на П’ятницьку церкву з південно західного боку з місця де закінчується автомобільна стоянка біля службового входу до Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка зі сторони вулиці Гетьмана Полуботка). Можна добре розгледіти, що на фото П’ятницька церква має всі ознаки барочної архітектури. П’ятницька церква споруджена в кінці ХІІ – початку ХІІІ ст.ст. на Чернігівському посаді біля торгу. Названа на честь покровительки торгівлі Параскеви П’ятниці. До 1786 р. П’ятницька церква була головною спорудою П’ятницького монастиря. У 90-х рр. ХVII ст. на східному та західному фасадах надбудовано барочні фронтони, а церковна баня здобула багатоярусне завершення. Після пожежі 1750 р. та в ХІХ ст. П’ятницька церква була добудована і перетворилася на семибанний храм. У 1818 - 1820 рр. за проектом архітектора Антона Івановича Карташевського було прибудовано ротонду-дзвіницю. Упродовж усього вищезгаданого проміжку часу існування П’ятницької церкви біля неї здійснювалась торгівля. Жваву торгівлю біля П’ятницької церкви можна побачити і на цьому зображенні – тут зібралося багато продавців та покупців. Для освітлення у темну пору доби на передньому плані можна побачити гасовий ліхтар.

Архівна фотографія зроблена близько 1908 р. фотографом М.М.Ольшанським. Репродукована з журналу “Родина” № 37 за 1908 р.

Сучасна фотографія зроблена 08 квітня 2019 р.  Фотограф К.І.Ягодовський.

Вид на П’ятницьку церкву, торгові ряди та торгівлю біля неї з південно західного боку з боку тогочасних торгових рядів на Красній площі, побудованих на початку XIX з галереями з парними колонами (тепер вид на П’ятницьку церкву з південно західного боку з місця де закінчується автомобільна стоянка біля службового входу до Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка зі сторони вулиці Гетьмана Полуботка). Можна добре розгледіти, що на фото П’ятницька церква має всі ознаки барочної архітектури. П’ятницька церква споруджена в кінці ХІІ – початку ХІІІ ст.ст. на Чернігівському посаді біля торгу. Названа на честь покровительки торгівлі Параскеви П’ятниці. До 1786 р. П’ятницька церква була головною спорудою П’ятницького монастиря. У 90-х рр. ХVII ст. на східному та західному фасадах надбудовано барочні фронтони, а церковна баня здобула багатоярусне завершення. Після пожежі 1750 р. та в ХІХ ст. П’ятницька церква була добудована і перетворилася на семибанний храм. У 1818 - 1820 рр. за проектом архітектора Антона Івановича Карташевського було прибудовано ротонду-дзвіницю. Упродовж усього вищезгаданого проміжку часу існування П’ятницької церкви біля неї здійснювалась торгівля. Жваву торгівлю біля П’ятницької церкви можна побачити і на цьому зображенні – тут зібралося багато продавців та покупців. Для освітлення у темну пору доби на передньому плані можна побачити гасовий ліхтар.

Фотографія зроблена близько 1908 р. фотографом М.М.Ольшанським. Репродукована з журналу “Родина” № 37 за 1908 р.

Вид на П’ятницьку церкву з південно західного боку з місця де закінчується автомобільна стоянка біля службового входу до Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка зі сторони вулиці Гетьмана Полуботка. П’ятницька церква споруджена в кінці ХІІ – початку ХІІІ ст.ст. на Чернігівському посаді біля торгу. Названа на честь покровительки торгівлі Параскеви П’ятниці. До 1786 р. П’ятницька церква була головною спорудою П’ятницького монастиря. У 90-х рр. ХVII ст. на східному та західному фасадах надбудовано барочні фронтони, а церковна баня здобула багатоярусне завершення. Після пожежі 1750 р. та в ХІХ ст. П’ятницька церква була добудована і перетворилася на семибанний храм. У 1818 - 1820 рр. за проектом архітектора Антона Івановича Карташевського було прибудовано ротонду-дзвіницю. У продовж усього вищезгаданого проміжку часу існування П’ятницької церкви біля неї здійснювалась торгівля. На третій день після визволення Чернігова у 1943 р. від загарбників під час Другої світової війни П’ятницька церква зазнала значних руйнувань. У 1943 – 1945 рр. були проведені термінові консерваційні та протиаварійні роботи під керівництвом архітектора-реставратора Петра Дмитровича Барановського, які врятували П’ятницьку церкву від остаточної загибелі. У 1962 р. було завершено реставрацію П’ятницької церкви за проектом архітекторів П.Д.Барановського та  М.В.Холостенка, а у 1963 р. ротонда-дзвіниця була остататочно розібрана. Таким чином на сучасному зображенні ми бачимо, що П’ятницька церква не має жодних ознак барочної архітектури і відтворена у імовірному первісному вигляді та відображає найвищій етап розвитку архітектури Київської Русі. Зараз П’ятницька церква діючий храм Православної церкви України. Біля дерев, що посаджені уздовж проїзду, який проходить між Чернігівським обласним академічним українським музично-драматичним театром імені Тараса Шевченка та П’ятницькою церквою можна побачити шість білих табличок з іменами почесних громадян Чернігова, які посадили ці дерева.

Фотографія зроблена 08 квітня 2019 р.  Фотограф К.І.Ягодовський.