Вид на річку Стрижень, “Застриження”, Красний міст №2 (Річка Стрижень, “Застриження”, Красний міст)

Вид з південно-західного боку в напрямку річки Стрижень, “Застриження”, Красного мосту через річку Стрижень та Мар’їного гаю від центру Чернігова з даху будинку ІІ-ї поліційної частини міста Чернігова на Набережній вулиці або дерев’яного будинку Вільного пожежного товариства під час однієї з великих повеней на Стрижні (тепер вид з південно-західного боку в напрямку річки Стрижень, “Застриження”, Красного мосту, Мар’їного гаю та території теперішнього трикутного скверику перед семиповерховим будинком колишньої проектної організації за адресою вул. Пушкіна, 16 з вікна цього будинку). На цьому зображення ми бачимо, що воно зроблене під час однієї з великих повеней на Стрижні - територія Мар’їного гаю повністю затоплена, місцями затоплений шлях по Богоявленській вулиці перед Стрижнем та Московській вулиці за Стрижнем, а будинки “Застриження”, які безпосередньо знаходяться біля нього, або затоплені, або підтоплені. Сам Красний міст ледь піднімається над рівнем води у Стрижні. Можна побачити, як багато мешканців Чернігова вийшли подивитись на повень з Красного мосту та з Вознесенської вулиці (теперішньої вулиці Олега Міхнюка) за Стрижнем. Раніше великі повені на Стрижні траплялись доволі часто, а окремі будинки та цілі вулиці біля нього, як і сам Красний міст, від них суттєво потерпали. Від XVII ст. на Стрижні існували ставки, створені задля обслуговування млинів, що розташовувались на відповідних греблях. Одна з них – Гнойова гребля мала на собі міст, який сполучав Стовповий Глухівський шлях з Черніговом. Вірогідно, він з’явився у 1660-ті рр., бо він позначений на «Абрисі чернігівському» 1706 р. — найстарішому відомому плані міста. Весною 1773 р. великий паводок розмив греблю та зруйнував міст. У 1783 р. через Стрижень було зведено новий дерев’яний міст на палях. Вірогідно, саме його згадує Опанас Филимонович Шафонський у 1786 р. під назвою “Красний” – це перша зафіксована згадка про назву мосту. На той час це був єдиний міст через річку Стрижень у Чернігові. Напевне тому, за зручність та ошатність його було названо Красним (красивим). Протяжність мосту склала 50 сажнів (близько 100 метрів). Красний міст багато разів ремонтували та неодноразово перебудовували, але він все одно зоставався суцільно дерев’яним і 1885 р. він був знову знесений повінню. У стислі терміни Красний міст було відбудовано таким чином, щоб навіть найбільша повінь не перешкоджала руху по ньому. Проте нова висота мосту виявилась незручною для проїзду, тому 1900 р. було проведено роботи з його пониження на півтора аршина (трохи більше 1 метра), на що було витрачено 500 рублів з міської казни. (Тепер ми можемо пригадати повені на протязі ХХ ст.- повень 1911 р., коли Красний міст був знову зруйнований, особливо велику повень 1917 р., велику 1931 р., хоча особливо пам’ятна для багатьох чернігівців повень 1970 р., незважаючи на те, що за рівнем води вона була дещо менша за згадані попередні, та трапилась значно ближче до теперішнього часу). На цьому зображенні за Стрижнем проглядається доволі багато споруд, та особливо можна відмітити купол дзвіниці Вознесенської церкви на задньому плані, яка знаходиться на перетині Московської та Петербургської вулиць (теперішніх вулиць Шевченка та Олександра Молодчого). Ми можемо побачити, що на Богоявленській вулиці перед Стрижнем та на Красному мості встановлені стовпи з гасовими ліхтарями, а їх електрифікація ще попереду. З лівого боку цього зображення за Стрижнем можна побачити Стриженську вулицю, яка іде від Стрижня у напрямку прямо від нас до Петербургської вулиці (теперішню вулицю Лермонтова).

 Архівна фотографія зроблена вірогідно 1895 р. фотографом Рафаїлом Андрійовичем Чарнецьким. Репродукована з оригінального фотовідбитку на фотопапері наклеєного на картон з зібрання К.І.Ягодовського.

Сучасна фотографія зроблена 22 квітня 2019 р.  Фотограф К.І.Ягодовський.

Вид з південно-західного боку в напрямку річки Стрижень, “Застриження”, Красного мосту через річку Стрижень та Мар’їного гаю від центру Чернігова з даху будинку ІІ-ї поліційної частини міста Чернігова на Набережній вулиці або дерев’яного будинку Вільного пожежного товариства під час однієї з великих повеней на Стрижні (тепер вид з південно-західного боку в напрямку річки Стрижень, “Застриження”, Красного мосту, Мар’їного гаю та території теперішнього трикутного скверику перед семиповерховим будинком колишньої проектної організації за адресою вул. Пушкіна, 16 з вікна цього будинку). На цьому зображення ми бачимо, що воно зроблене під час однієї з великих повеней на Стрижні - територія Мар’їного гаю повністю затоплена, місцями затоплений шлях по Богоявленській вулиці перед Стрижнем та Московській вулиці за Стрижнем, а будинки “Застриження”, які безпосередньо знаходяться біля нього, або затоплені, або підтоплені. Сам Красний міст ледь піднімається над рівнем води у Стрижні. Можна побачити, як багато мешканців Чернігова вийшли подивитись на повень з Красного мосту та з Вознесенської вулиці (теперішньої вулиці Олега Міхнюка) за Стрижнем. Раніше великі повені на Стрижні траплялись доволі часто, а окремі будинки та цілі вулиці біля нього, як і сам Красний міст, від них суттєво потерпали. Від XVII ст. на Стрижні існували ставки, створені задля обслуговування млинів, що розташовувались на відповідних греблях. Одна з них – Гнойова гребля мала на собі міст, який сполучав Стовповий Глухівський шлях з Черніговом. Вірогідно, він з’явився у 1660-ті рр., бо він позначений на «Абрисі чернігівському» 1706 р. — найстарішому відомому плані міста. Весною 1773 р. великий паводок розмив греблю та зруйнував міст. У 1783 р. через Стрижень було зведено новий дерев’яний міст на палях. Вірогідно, саме його згадує Опанас Филимонович Шафонський у 1786 р. під назвою “Красний” – це перша зафіксована згадка про назву мосту. На той час це був єдиний міст через річку Стрижень у Чернігові. Напевне тому, за зручність та ошатність його було названо Красним (красивим). Протяжність мосту склала 50 сажнів (близько 100 метрів). Красний міст багато разів ремонтували та неодноразово перебудовували, але він все одно зоставався суцільно дерев’яним і 1885 р. він був знову знесений повінню. У стислі терміни Красний міст було відбудовано таким чином, щоб навіть найбільша повінь не перешкоджала руху по ньому. Проте нова висота мосту виявилась незручною для проїзду, тому 1900 р. було проведено роботи з його пониження на півтора аршина (трохи більше 1 метра), на що було витрачено 500 рублів з міської казни. (Тепер ми можемо пригадати повені на протязі ХХ ст.- повень 1911 р., коли Красний міст був знову зруйнований, особливо велику повень 1917 р., велику 1931 р., хоча особливо пам’ятна для багатьох чернігівців повень 1970 р., незважаючи на те, що за рівнем води вона була дещо менша за згадані попередні, та трапилась значно ближче до теперішнього часу). На цьому зображенні за Стрижнем проглядається доволі багато споруд, та особливо можна відмітити купол дзвіниці Вознесенської церкви на задньому плані, яка знаходиться на перетині Московської та Петербургської вулиць (теперішніх вулиць Шевченка та Олександра Молодчого). Ми можемо побачити, що на Богоявленській вулиці перед Стрижнем та на Красному мості встановлені стовпи з гасовими ліхтарями, а їх електрифікація ще попереду. З лівого боку цього зображення за Стрижнем можна побачити Стриженську вулицю, яка іде від Стрижня у напрямку прямо від нас до Петербургської вулиці (теперішню вулицю Лермонтова).

 Фотографія зроблена вірогідно 1895 р. фотографом Рафаїлом Андрійовичем Чарнецьким. Репродукована з оригінального фотовідбитку на фотопапері наклеєного на картон з зібрання К.І.Ягодовського.

Вид з південно-західного боку в напрямку річки Стрижень, “Застриження”, Красного мосту, Мар’їного гаю та території трикутного скверику перед семиповерховим будинком колишньої проектної організації за адресою вул. Пушкіна, 16 з вікна цього будинку. Колись, до подій Жовтневого перевороту 1917 р., на місці, з якого зроблено це зображення, знаходився будинок ІІ-ї поліційної частини міста Чернігова на колишній Набережній вулиці або дерев’яний будинок Вільного пожежного товариства. Це зображення зроблено у квітні 2019 р. саме тої пори року, коли на Стрижні у минулі часи ще тривали славнозвісні повені. Можна побачити, що жодних слідів води на фото не видно, навіть у його правій частині з правого боку від вулиці Шевченка перед Красним мостом, яку зараз займає частина території Мар’їного гаю з природним рівнем висот, не кажучи про територію з лівого боку від вулиці Шевченка перед Красним мостом, природний рівень якої був значно підвищений під час побудови споруди Палацу урочистих подій – теперішнього будинку Чернігівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану за адресою вулиця Пушкіна, 15. Дивлячись не це зображення Стрижень аж ніяк не можна назвати повноводним, навіть за наявності недалеко від Красного мосту вниз за плином спеціальної гідротехнічної споруди – дамби. Нажаль, сучасні гідрогеологічні умови існування Стрижня значно погіршились і він може існувати на території міста у вигляді повноводної водойми з чистою водою лише за допомогою штучних гідротехнічних споруд та постійного періодичного очищення води у них, а до повеней, навіть за суттєвим дефіцитом води, можуть призвести будь-які помилки у проектуванні та забудові прилеглих територій (як це трапилось 2018 р. у іншому районі міста Чернігова). На цьому зображенні не можна побачити жодної зі споруд “Застриження”, які ще залишились в напрямку поля зору цього зображення дотепер від часу, коли з цієї ж точки було зроблене зображення 1895 р. Це пояснюється тим, що вони повністю перекриваються або сучасною забудовою, або зеленими насадженнями. Не можна побачити навіть цілу вулицю – вулицю Лермонтова, яка іде від Стрижня у напрямку прямо від нас до вулиці Олександра Молодчого (колишню Стриженську вулицю). Також за деревами ми майже не бачимо самого Красного мосту. Натомість, на цьому зображенні за Стрижнем проглядається доволі багато споруд, особливо домінують багатоповерхівки – п’ятиповерхівки неподалік Стрижню та значно більш високі споруди далі на задньому плані, а силуети церков та дзвіниць зовсім зникли з пейзажу “Застриження”.

 Фотографія зроблена 22 квітня 2019 р. Фотограф К.І.Ягодовський.