Вид на вулицю Шосейну №2 (Проспект Миру)

Вид Шосейної вулиці в північно західному напрямку, в напрямку Красної площі, з лівого боку Шосейної вулиці з місця де стикуються її пішохідна та проїжджа частина майже навпроти початку одноповерхової споруди Олександрівського готелю на правому боці Шосейної вулиці (тепер вид проспекту Миру в північно західному напрямку, в напрямку Красної площі, з лівого боку проспекту Миру, з його проїжджої частини неподалік від бордюрного камня біля місця, де тепер закінчуються споруди Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін Національного університету „Чернігівський колегіум“ за теперішньою адресою проспект Миру, 13, а точніше, біля одноповерхової прибудови з “Зеленою лавкою” – магазином сувенірів). З правого боку Шосейної вулиці можна побачити одноповерхову цегляну споруду Олександрівського готелю, на якій розміщено відповідну вивіску. Далі, в цьому ж будинку, можна побачити два заклади без будь-яких вивісок з окремими входами та прямокутними вітринними вікнами (напевне крамниці). Далі з правого боку Шосейної вулиці, на розі Шосейної та Миколаївської вулиць впритул до одноповерхового будинку Олександрівського готелю, знаходиться велика триповерхова цегляна споруда Миколаївського Єпархіального братства св. Михаїла з баштами, збудована у неоруському стилі у 1912 році. В загальний об’єм цієї споруди включено каплицю Олександра Невського, яка на розі Шосейної та Миколаївської вулиць була збудована ще раніше у 1870 році. З правого боку Шосейної вулиці, на розі Шосейної та Миколаївської вулиць, на іншому боці Миколаївської вулиці навпроти споруди Миколаївського Єпархіального братства св. Михаїла знаходиться дерев’яний одноповерховий приватний будинок. Ще далі з правого боку Шосейної вулиці  до самої Красної площі можна побачити багато двох та одноповерхових будинків різної власності та призначення. З лівого боку Шосейної вулиці, на розі Шосейної та Миколаївської вулиць, можна побачити двоповерховий цегляний будинок, в якому до закінчення будівництва власного будинку у 1913 р. (тепер пам’ятки архітектури місцевого значення - будинку Дворянського земельного та Селянського поземельного банку де зараз розміщується Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових за адресою проспект Миру, 41) знаходився Дворянський земельний та Селянський поземельний банк. Далі з лівого боку Шосейної вулиці, вже за її перетином з Миколаївською вулицею, в напрямку Красної площі можна побачити її іншу двох та одноповерхову забудову (тепер уся забудова, яка знаходилась з лівого боку Шосейної вулиці, за виключенням споруди Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін Національного університету „Чернігівський колегіум“, не існує – тут вільна від споруд територія зеленої зони нещодавно реконструйованої Алеї Героїв). Далеко на задньому плані проїжджа частина Шосейної вулиці впирається у цегляну споруду торгових рядів та магазинів на Красній площі. На Шосейній вулиці можна побачити електричні стовпи, а над проїжджою частиною світильник електричного зовнішнього освітлення. З самого правого боку цього зображення на пішохідній частині Шосейної вулиці встановлено афішну тумбу з різноманітними об’явами та оголошеннями (аналог сучасного рекламного щита або білборда).

Архівна фотографія зроблена між 1913 та 1917 роками фотографом-аматором викладачем французької мови Чернігівського реального училища Мойсеєм Власійовичем Шамбоном. Репродукована з альбому, який зберігається у його нащадків у містечку Ніеул-Сюр-мер (поблизу Ля Рошеля) у Франції. Сучасна фотографія зроблена 06 квітня 2019 р.  Фотограф К.І.Ягодовський.

Вид проспекту Миру в північно західному напрямку, в напрямку Красної площі, з лівого боку проспекту Миру, з його проїжджої частини неподалік від бордюрного камня біля місця, де закінчуються споруди Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін Національного університету „Чернігівський колегіум“ за адресою проспект Миру, 13, а точніше, біля одноповерхової прибудови з “Зеленою лавкою” – магазином сувенірів. З правого боку проспекту Миру можна побачити чотириповерхову частину, яку під час відновлення після руйнувань Другої світової війни було добудовано до житлового будинку з закругленим фасадом з аптекою у ньому на розі проспекту Миру та Преображенської вулиці, який був збудований ще у довоєнний час та тоді ж отримав назву “дом учителя”. Тепер цей об’єднаний будинок за адресою вул. Преображенська, 2 займає увесь простір з правого боку проспекту Миру від Преображенської вулиці до споруди Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм - пам’ятки архітектури місцевого значення Єпархіальне братство, а перший поверх цієї об’єднаної споруди уздовж проспекту Миру займає банк та декілька кав’ярень. Далі, з правого боку проспекту Миру на розі проспекту Миру та Святомиколаївської вулиці за адресою проспект Миру, 15, ми бачимо споруду Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм - пам’ятку архітектури місцевого значення Єпархіальне братство, колишній будинок Миколаївського Єпархіального братства св. Михаїла. У радянський період історії Чернігова, ще задовго перед початком Другої світової війни, в цьому будинку на вулиці Карла Лібкнехта, 23 (саме таку назву мала на той час колишня Миколаївська вулиця – теперішня Святомиколаївська вулиця) було розміщено Держтеатр імені Шевченко, де було влаштовано високий та доволі місткий глядацький зал. За роки війни та тимчасової окупації будинок зазнав значних пошкоджень та руйнувань. Під час повоєнного відновлення цей будинок був повністю відновлений, включно з глядацьким залом, який навіть було трохи модернізовано. Під час відновлення було добудовано третій поверх каплиці Олександра Невського, яка на розі колишніх Шосейної та Миколаївської вулиць була збудована значно раніше у 1870 році, а у 1912 році увійшла до споруди Миколаївського Єпархіального братства св. Михаїла. При цьому були відновлені лише деталі архітектурного декору фасадів, а гранчасті башти на даху по середині обох вуличних фасадів, архітектурні деталі фронтону навколо цих башт та луковиця куполу над колишнею каплицею не відновлювались. Під час ремонтно-реставраційних робіт у 1985 році за проектом архітектора І.Д. Ягодовського та співучастю архітектора О.І.Козиря були відновлені у первісному вигляді гранчасті башти та архітектурні деталі фронтону навколо цих башт на даху будинку. А замість луковиці куполу над колишнею каплицею була збудована така ж башта, тільки дещо більшого розміру з архітектурними деталями фронтону, оскільки за ідеологічними мотивами будувати церковне купольне завершення над будівлею цілком світського призначення не могло бути і мови. Ще далі, з правого боку проспекту Миру, проглядається його подальша цегляна чотири та триповерхова забудова до самої Красної площі. З лівого боку проспекту Миру до Красної площі всі руїни колишньої забудови, за виключенням споруди Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін Національного університету „Чернігівський колегіум“ за адресою проспект Миру, 13, одноповерхової прибудови до нього з “Зеленою лавкою” – магазином сувенірів, гаражів та інших споруд у його дворі були розібрані під час повоєнного відновлення Чернігова і створення на їх місці Алеї Героїв – тут вільна від споруд територія зеленої зони нещодавно реконструйованої Алеї Героїв до самої Красної площі. Далеко на задньому плані, за Красною площею, можна побачити споруди з правого боку проспекту Миру.

Сучасна фотографія зроблена 06 квітня 2019 р.  Фотограф К.І.Ягодовський.