Вид на Будинок Чернігівського жіночого єпархіального училища №1 (триповерховий корпус будинку Академії Державної пенітенціарної служби України)

Вид на будинок Чернігівського жіночого єпархіального училища зі східного боку з протилежного боку Гончої вулиці (тепер вид зі східного боку на триповерховий корпус будинку Академії Державної пенітенціарної служби України за адресою вул. Гонча, 34 з протилежного боку Гончої вулиці від будинку за адресою вул. Гонча, 41). Після прийняття у 1868 р. нового статуту єпархіальних жіночих училищ закриті станові училища для дівиць духовного звання були реорганізовані в напівзакриті всестанові єпархіальні жіночі училища. В них змогли навчатись дівчата будь-якого походження, якщо вони мали змогу сплачувати за своє навчання. За статутом 1868 р., єпархіалки мали вивчати Закон Божий, російську мову, теорію словесності, російську і всесвітню історію та географію, Математичні дисципліни (арифметику, основи геометрії), фізику, чистописання, педагогіку, церковний спів, та церковнослав’янську мову. У навчальних розкладах з’явились і необов’язкові предмети, які викладались за додаткову платню. Серед них були “нові” мови (французька та німецька), малювання та музика. Була зафіксована мета навчання дівчат – підготовка домашніх вчительок. Таким чином жінки отримали можливість утримувати себе самостійно. Після закінчення училища жінки здебільшого приймались вчительками до початкових шкіл для навчання дітей, особливо у сільській місцевості. Курс навчання в училищі складався з шести класів, а з 1907 р. відкрили новий сьомий педагогічний клас (пізніше були спроби відкрити і восьмий). Для жіночого єпархіального училища в Чернігові на Гончій вулиці практично біля її перетину зі Стрітенською вулицею за проектом архітектора Дмитра Васильовича Савицького був побудований великий триповерховий цегляний будинок майже ‘’Н’ подібний у плані. Він зводився поступово. На цьому зображенні ми бачимо, що основна частина будинку, розташована вглибині двору паралельно Гончії вулиці, вже збудована і училище працює. В це новозбудоване приміщення Чернігівське жіноче єпархіальне училище було переміщено у 1886 р. Замість двох частин будинку, які пізніше з правого та лівого країв будинку простягнуться вбік Гончої вулиці ми можемо бачити лише дві частини фасадної стіни без вікон з трикутними частинами даху над ними. Після добудови будинок Чернігівського жіночого єпархіального училища стане найбільшою спорудою міста Чернігова і збереже цей статус до Другої світової війни. На цьому зображенні ми бачимо, що територія Чернігівського жіночого єпархіального училища збоку вулиці має стильну дерев’яну огорожу. На даху на фронтоні над головним входом до Чернігівського жіночого єпархіального училища ми бачимо хрест тому, що в будинку знаходиться домова церква Божої Матері.

Архівна фотографія зроблена близько 1900 р. Репродукована з оригінальної поштової листівки.

Сучасна фотографія зроблена 07 квітня 2019 р.  Фотограф К.І.Ягодовський.

Вид на будинок Чернігівського жіночого єпархіального училища зі східного боку з протилежного боку Гончої вулиці (тепер вид зі східного боку на триповерховий корпус будинку Академії Державної пенітенціарної служби України за адресою вул. Гонча, 34 з протилежного боку Гончої вулиці від будинку за адресою вул. Гонча, 41). Після прийняття у 1868 р. нового статуту єпархіальних жіночих училищ закриті станові училища для дівиць духовного звання були реорганізовані в напівзакриті всестанові єпархіальні жіночі училища. В них змогли навчатись дівчата будь-якого походження, якщо вони мали змогу сплачувати за своє навчання. За статутом 1868 р., єпархіалки мали вивчати Закон Божий, російську мову, теорію словесності, російську і всесвітню історію та географію, Математичні дисципліни (арифметику, основи геометрії), фізику, чистописання, педагогіку, церковний спів, та церковнослав’янську мову. У навчальних розкладах з’явились і необов’язкові предмети, які викладались за додаткову платню. Серед них були “нові” мови (французька та німецька), малювання та музика. Була зафіксована мета навчання дівчат – підготовка домашніх вчительок. Таким чином жінки отримали можливість утримувати себе самостійно. Після закінчення училища жінки здебільшого приймались вчительками до початкових шкіл для навчання дітей, особливо у сільській місцевості. Курс навчання в училищі складався з шести класів, а з 1907 р. відкрили новий сьомий педагогічний клас (пізніше були спроби відкрити і восьмий). Для жіночого єпархіального училища в Чернігові на Гончій вулиці практично біля її перетину зі Стрітенською вулицею за проектом архітектора Дмитра Васильовича Савицького був побудований великий триповерховий цегляний будинок майже ‘’Н’ подібний у плані. Він зводився поступово. На цьому зображенні ми бачимо, що основна частина будинку, розташована вглибині двору паралельно Гончії вулиці, вже збудована і училище працює. В це новозбудоване приміщення Чернігівське жіноче єпархіальне училище було переміщено у 1886 р. Замість двох частин будинку, які пізніше з правого та лівого країв будинку простягнуться вбік Гончої вулиці ми можемо бачити лише дві частини фасадної стіни без вікон з трикутними частинами даху над ними. Після добудови будинок Чернігівського жіночого єпархіального училища стане найбільшою спорудою міста Чернігова і збереже цей статус до Другої світової війни. На цьому зображенні ми бачимо, що територія Чернігівського жіночого єпархіального училища збоку вулиці має стильну дерев’яну огорожу. На даху на фронтоні над головним входом до Чернігівського жіночого єпархіального училища ми бачимо хрест тому, що в будинку знаходиться домова церква Божої Матері.

Фотографія зроблена близько 1900 р. Репродукована з оригінальної поштової листівки.

Вид зі східного боку на триповерховий корпус будинку Академії Державної пенітенціарної служби України за адресою вул. Гонча, 34 з протилежного боку Гончої вулиці від будинку за адресою вул. Гонча, 41. Будинок, який тепер займає Академія Державної пенітенціарної служби України, збудований на місці де колись був розташований будинок жіночого єпархіального училища в Чернігові майже ‘’Н’ подібний у плані збудований за проектом архітектора Дмитра Васильовича Савицького на Гончій вулиці практично біля її перетину зі Стрітенською вулицею. На цьому місці жіноче єпархіальне училище у великому триповерховому цегляному будинку перебувало з 1886 по 1917 рр. Після добудови приміщення вже діючого училища у першому десятилітті XX ст. будинок Чернігівського жіночого єпархіального училища став найбільшою спорудою міста Чернігова і зберіг цей статус до Другої світової війни. Після встановлення в Чернігові радянської влади тут розмістились багато установ та організацій і будинок отримав назву “Будинок державних установ”. Наприклад, у 1938 р. у цьому будинку за тодішньою адресою вул. Леніна, 32 (таку назву мала на той час вулиця Гонча) перебувало 63 установи та організації (від редакцій газет “Більшовик” та “Молодий комунар” до бази “Укрзаготплодоовоч”, контори “БСАМВЕ (по борьбе с амбарными вредителями)”, облдержрибінспекції, облдержстраху, облздраввідділу, облкомунгоспу, облбюро судмедекспертизи, облконтор “Заготзерно”, “Заготскот”, облконтори Нафтозбуту, філії Київського інституту вдосконалення лікарів, їдальні № 3 та багато інших. Під час Другої світової війни будинок зазнав дуже значних руйнувань і довгий час після її закінчення до 1962 року залишався у вигляді руїн. Кінець кінцем його відновлення було визнано недоцільним. 1962 - 1963 рр. архітектор Андрій Антонович Карнабед зробив проект приміщення для середньої школи № 24 для того, щоби побудувати його на цьому місці. Однак 11 березня 1960 року у Чернігові було утворено загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту і для його розміщення було виділено теперішню пам’ятку архітектури національного значення Губернаторський будинок за сучасною адресою вул. Музейна, 4. Коли 1 вересня 1965 року було утворено Чернігівський філіал Київського політехнічного інституту у складі трьох факультетів механічного, технологічного та загальнотехнічного, то одним з двох приміщень, де вони розмістились, став цей будинок, збудований за проектом Андрія Карнабеда на вулиці Гочній, яка на той час мала назву вулиця Горького. З кінця 1970-х років Чернігівська філія КПІ переїхала у три нові будинки за адресою вулиця Шевченка, 95. Наказом МВС СРСР у Чернігові 15 вересня 1978 р. була створена школа удосконалення начальницького складу міліції, яка розмістилась у цьому будинку. Завдяки цілому ряду реорганізацій після оголошення незалежності України кінець кінцем вона була трансформована у Академію Державної пенітенціарної служби України. Цей навчальний заклад знаходиться в цьому будинку і зараз.

Фотографія зроблена 07 квітня 2019 р.  Фотограф К.І.Ягодовський.