Ця споруда – колишня міська пожежна частина з каланчею. ЇЇ спорудили 1913 року для міського Вільного пожежного товариства, яке з’явилося в місті ще в середині XIX століття. До того їх приміщення було біля Красного мосту, де пожежників навесні підтоплювали паводки.
Споруда цікава спостережною баштою – каланчею. Тоді з неї оглядали майже все місто. Спочатку башта була 24 метри висотою, але надбудований дерев’яний ліхтар та флюгер не уціліли, і башта втратила 4 метри.
Будівля мала два корпуси. Перший – одноповерховий: конюшня для 11 коней та зали для обозу. Другий – три поверхи під сигнальну спальню для службовців, їдальню, кухню і лазню, кімнати правління та чергових дружинників, кабінет старшого по команді й квартира начальника. Також існував машинний зал, але лише у 1919 році там з’явилися перші машини. У двадцятих роках над ними надбудували приміщення, де пізніше з’явилась друкарня, яка поволі витіснить пожежників зі збудованої для них споруди.
Сьогодні тут знаходяться офіси, але деякі активісти роблять спроби зробити Будинок пожежного товариства повноцінним туристичним об’єктом.
Цікаво, що добровільна команда тодішніх чернігівських пожежників складалася з брандмейстера (старшого по команді), його помічника та 28 пожежників. Мали вони 8 бочок для води, 4 ручні труби й 21 коня.
Будинок Пожежного товариства споруджено у 1913 р. Комплекс складається з декількох поєднаних між собою споруд. У першу чергу, це 20-ти метрова спостережна калача, з якої на початку ХХ ст. проглядалося майже все місто. Центральною спорудою був триповерховий корпус, у якому містилися спальні, їдальня з кухнею, лазня, кабінети й квартира начальника. Другий корпус був одноповерховим із конюшнею та залами для обозу. З самого початку існував і машинний зал, утім перші авто в ньому з’явилися лише у 1919 р. У 1920-х рр. над машинним залом надбудували ще один поверх. Згодом у приміщенні Пожежного товариства облаштували друкарню.