Спочатку в будівлі Інституту знаходилась чотирирічна школа. Будівля була зведена в 1912 році за проектом інженера-архітектора Івана Якубовича. Але з плином часу школу закрили. Приблизно в той самий час по місту прокотилась хвиля захворювань на туберкульоз і міські лікарі разом з представниками міської ради вирішили створити простір для боротьби з напастю та лікуванням. Саме тому за допомогою активного лікаря Р. Караєва було створене окреме спеціалізоване відділення у будівлі колишньої школи.
Сама будівля є дуже гарною, її зовнішній вигляд збудований в українському стилі, на фасаді багато ліпнини та орнаменту. Наприклад карнизи з гірляндами розеток, які виглядают як соняшники. Сам по собі фасад є контрасним, адже будівля біла з червоними деталями, що багато у кого асоціюється з вишивкою на рушниках. Фронтони були споруджені у стилі бароко, а на 2-му поверсі встановлені 6-гранные вікна традиційною для українських хат і дерев'яних церковних форм. Приміщення добре освітлювалося, адже на кожному поверсі було по 17 вікон.
Чотирикласна народна школа за проєктом інженера Івана Якубовича збудована у 1912 р. Школа являла собою двоповерхову споруду у стилі модерн, з використанням мотивів класицизму та бароко. Центральний вхід оформили чотириколонним портиком, на який спирається балкон. Фронтони виконані в стилі бароко. На другому поверсі вікна мають шестигранну форму, що характерно для дерев’яних церков Чернігівщини XVIII cт. Кожен поверх освічується 17 вікнами. Споруда має дуже розвинену ліпнину, що доповнюється кольоровим оздобленням у червоно-білих тонах, характерних для чернігівської народної вишивки. У 1923 р. у приміщенні Народної школи відкрили Інститут фізичних методів лікування, а згодом облаштували міську поліклініку № 1.