Хто з нас не любить загадувати бажання? Всі ми знаємо чимало прикмет “на щастя”, які нам у цьому допомагають. Але загадати бажання, що здійсняться неодмінно, можна тільки в Чернігові! Справа у таємничому “камені бажань”, розташованому на одній зі стін дивовижної краси П’ятницької церкви.
Храм має насичену історію. Його заснування сягає сивої давнини – кінця ХІІ – початку ХІІІ століття. Церква була збудована на міському базарі й названа на честь святої Параскеви П’ятниці, покровительки торгівлі. Можливо, кошти на неї давали купці. А ще припускають, що меценатом міг бути і сам князь Ігор із відомого “Слова о полку …”.
У 1943 р. церкву було зруйновано, її хотіли розібрати. Однак архітектор Петро Барановський взявся за його реставрацію, що тривала майже десятиліття, закінчилися у 1962 р. Говорять, що архітектор збирав храм по частинкам, у результаті по закінченню реконструкції, П’ятницька церква набула вигляду, який вона мала на початку ХІІІ ст.
У 1670х рр. навколо церкви виник жіночий монастир, який проіснував аж до 1786 р., був закритий відповідно до наказу Катерини ІІ про секуляризацію церковних земель.
На долю храму випало немало випробувань: найбільших руйнувань він зазнав під час монголо-татарської навали та у часи Другої світової війни. Після неї радянська влада вирішила, що церква не має великої історичної цінності. Саме тоді вперше постало питання про остаточне знесення залишків старовинної пам’ятки архітектури. І коли вже тут планували закласти площу Перемоги, до міста приїхав Петро Барановський, дослідник давньоруської архітектури. Насправді він приїхав не рятувати церкву – з Росії його відправили сюди у питаннях встановлення шкоди, нанесеної місту Другою світовою війною. Але Барановський довів, що пам’ятка таки належить кінцю ХІІ століття.
Двадцять років життя Барановський віддав П’ятницькій церкві, досліджуючи її та керуючи роботами з реконструкції храму.
Нині храм належить громаді Київського православного патріархату і є діючим.