У листопаді 1723 року наказного гетьмана Павла Полуботка було заарештовано і відправлено до Петропавлівської фортеці. За легендою, перед своїм арештом він таємно віддав на зберігання Банку Англії 200 тисяч золотих монет під відсотки. У заповіті Полуботок зазначив, що внесок можуть забрати тільки його прямі нащадки, але лишень тоді, коли Україна стане незалежною. Спроби повернути золото до України робилися не один раз, але до сьогодні скарби так і не було знайдено.
Припускають, що головна резиденція гетьмана Павла Полуботка знаходилася в Чернігові в межах Дитинця. Але разом із родиною гетьман міг мешкати на околиці Чернігова. У плані міста початку XVIII століття є інформація про його величезну садибу над Стрижнем.
Коли Полуботок помер, садиба якийсь час переходила до кількох чернігівських старшин. 1776 року садибу придбав чернігівський єпископ і облаштував у ній духовну семінарію. Частину приміщень перебудували.
Коли річка Стрижень, яка тече поруч, замерзала, на ній розгорталися баталії між семінаристами та учнями реального училища. Деякі бійки були настільки серйозними, що коли б не втручання керівництва семінарії, вони би могли завершуватися для когось смертельно.
У цих стінах вчився Ілля Буяльський, що став відомим хірургом: саме його покликали до Олександра Пушкіна після фатальної дуелі. Вчилися тут поети Павло Тичина, Василь Еллан-Блакитний, хоровий діяч Григорій Верьовка.
Відбудований після війни маєток Полуботка є сьогодні центральним корпусом військового госпіталю.
Після Другої світової війни садибу обстежували мистецтвознавці і виявили залишки будинку ще часів Полуботка. У той час у місці з’явилася легенда про те, що хлопці-сміливці теж «обстежували руїни» й натрапили на підземелля, де лежали прикуті до стін кістяки людей. І це не єдина легенда, яку вам перекажуть у Чернігові.